Статистична обробка наукової інформації все потужніше впливає на формування сфери науки. Сьогодні високі наукометричні показники цитування символізують успіх вчених, наукових організацій, країн на всесвітньому рівні. Давайте розглянемо, як може вплинути розвиток цієї галузі на кожного учасника науково-публікаційного процесу.
Вчені та викладачі
- Наукометричні показники можуть допомогти магістрантам та аспірантам під час вступу.
- За активну публікаційну діяльність викладачам пропонують системи заохочення, премії, академічні посади. І одним із факторів, який впливає на такі пропозиції, є розуміння керівництвом, що такий співробітник, який розвивається, постійно знаходиться в інтелектуальному пошуці у своїй сфері, на вагу золота.
- Також високий показник індексу Гірша допомагає вченому завойовувати статус, його починають запрошувати до співпраці над дослідженнями, а також ставати частиною редколегії міжнародних видань, рецензентом та проводити експертний розгляд наукових робіт.
- Поїздки на конференції, форуми, гранти, премії у галузі науки – це все можливо, якщо вчений серйозно займається своєю науковою роботою.
- Cаме наукометричні показники допомагають йому підтверджувати успіх його діяльності, претендувати на фінансування та реалізовувати свої ідеї, використовуючи переваги інформаційних технологій.
ЗВО та наукові установи
- Вищі сходинки у міжнародних рейтингах допомагають формувати авторитет серед вітчизняної та зарубіжної вченої спільноти, що викликає довіру до наукової діяльності закладу. Кембриджський та Оксфордські університети постійно займають перші місця у світових рейтингах, але абсолютно не дають собі і секунди відпочити, бо розуміють, що фінансування наукових досліджень може бути легко перенаправлене в інший заклад. Кожен виш бореться за грантове забезпечення їхніх наукових досліджень. На сьогодні українські Університети не можуть похвалитися високими показниками, знаходячись далеко від лідерів.
У 2019 році у рейтингу The Times Higher University Rankings наші три виші посіли місця 1001+, в цьому році Львівський політехнічний національний університет піднявся до позиції 801+. Звичайно до лідерів нам далеко, але хоч від такої динаміки більш радісно.
У QS World University Rankings в українських вишах трохи кращі показники. У ТОП-500 входить Харківський національний університете ім. В.Н. Каразіна. Хоча, у порівняні з минулим роком, він злетів на 10 позицій. Інші Університети знаходяться після позначки 500.
Ну а у Шанхайському рейтингу наша країна взагалі не представлена, що, можливо, пов’язано з певними вимогами оцінки діяльності вишу, які ми ще не можемо реалізувати.
- 10 % - кількість випускників ЗВО – лауреати Нобелівської премії та медалі Філдса;
- 20% - кількість співробітників ЗВО - лауреати Нобелівської премії та медалі Філдса;
- 20% - кількість найбільш цитованих дослідників у різних галузях;
- 20% - кількість статей, які опубліковані в журналах Nature и Science (з 2014 по 2018 рр);
- 20% - кількість статей, які мають індексацію в Science Citation Index – Expanded та Social Sciences Citation Index (PUB);
- 10% - академічна продуктивність на одного представника науково-викладацького складу ВНЗ;
На жаль, за всі роки існування рейтингу (з 2003 року) Україна ще не змогла долучитися до нього.
- Окрім вищезазначеного, саме репутація вишів впливає на збільшення чи відтік наших та зарубіжних студентів. Інтелектуальна молодь шукає перспективу і буде обирати такий Університет, який забезпечить реалізацію їхнього потенціалу та відкриє можливості для міжнародної практики і розвитку.
Країна
- Потужний науковий потенціал держави допомагає їй ставати лідером на світовій арені, розробником інновацій та виводити країну на інтернаціональне спрямування.
За даними «Scientific Journal Rankings» Україна займає 42 місце серед 239 країн на 2018 рік. Наш h-index становить 252, лідер рейтингу Сполучені Штати Америки має індекс Гірша 2222.
Засмучує те, що ще наприкінці 90-х рр. XX ст. Україна випереджала багато країн, які зараз знаходяться попереду нас по кількості опублікованих наукових робіт. Чи зможемо ми знову піднятися у рейтингових позиціях, покаже час.
Певний період наука в нашій державі ще буде функціонувати на силі інерції, але кожен з нас розуміє, що цій сфері потрібні докорінні зміни, більш глобальне мислення та дії активних людей, які готові багато працювати, вкладати енергію та вибудовувати нові шляхи розвитку. Сподіваємось, що у недалекому майбутньому все так і відбудеться: наші вітчизняні українські вчені створять динаміку у дослідницькому просторі, будуть відслідковувати запити суспільства на наукові розробки, успішно втілюючи їх у життя.
Нагадаємо, нещодавно вийшов матеріал про те, яким чином науковцю отримати грантову допомогу на дослідження?