Scopus – докладна інструкція для вченого

Facebook Twitter Telegram E-mail

На сьогодні існує декілька авторитетних наукометричних баз даних, і однією з наймасштабніших у світі є Scopus. Вона була створена у 2004 році видавничою компанією «Elsevier». За останніми показниками ця платформа вміщує до 24 000 наукових видань. Завдяки її функціям вченому відкриваються унікальні можливості відстежувати та аналізувати науковий потенціал, щоб розширювати та поглиблювати свої напрацювання.  

Scopus індексує журнали, книги та книжні серії, матеріали конференцій та патенти тощо по багатьом сферам науки: природничі, технічні, гуманітарні, соціальні та мистецтво. Найбільш активно журнали видають у таких галузях: психологія, економіка, медичні науки, хімія, фізика, біологія, інженерія.

Інформацією з цієї бази даних користуються багато організацій, які працюють у науковій сфері, аналізують дані, створюють рейтинги. Глибина архіву датується з 1823 року.

До бази даних Scopus  входять багато міжнародних видавництв, а саме: Elsevier, SAGE, Springer, Brill, Кембріджський та Оксфордський університети та інші. Scopus відрізняється своєю політикою рецензування і слідкує, щоб джерела ретельно проходили експертний розгляд.

Scopus дуже серйозно розглядає журнали, які приймає до своєї бази даних. Йому важливо, щоб видання було якісне і відповідало основним критеріям, аби вчені змогли публікувати свої роботи без хвилювань, що журнал хижак. Щоб допустити видання до основної оцінки, він має пройти первинний і неодмінний розгляд.

Основні стандарти відбору видання в Scopus

  • Статті журналу мають пройти обов’язкове рецензування з описом процесу у відкритому доступі.
  • Мати номер ISSN та регулярно публікувати випуски.
  • Контент має бути якісним, актуальним та переведений академічною англійською мовою.
  • Розмістити у відкритому доступі заяву про підтримання видавничої етики та практики. 

Після цього, якщо журнал відповідає мінімальним та перерахованим вище критеріям, його передають на розгляд Експертній раді. 

Показники, що впливають на процес рецензування

  • Журнал повинен мати свою редакційну політику, яка складатиметься з редакторів-експертів у своїй галузі з різних країн та з обраного способу рецензування.
  • Якісний контент, який відповідає цілям та задачам видання.
  • Журнал має свій сайт з англомовною версією.

Існують певні вимоги до публікації статті в журналі, який входить в Scopus, бо рецензенти дивляться як на зміст статті, так і на її спосіб оформлення.

Основні вимоги

  • У статті мають бути позначені актуальність дослідження, новітність, його значення для науки, результати та висновки. Це обов’язкові критерії, без яких експерти не будуть, навіть, знайомитися з роботою.
  • Усі згадки на інші джерела оформляють згідно стандартам. У жодному разі в роботі не має бути плагіату або надмірного самоцитування. Таку роботу обов’язково повернуть авторові, і це може зіпсувати йому репутацію. Дослідження має бути унікальним.   
  • У кожній статті має використовуватися науковий стиль, який характеризується логічністю думки, структурованим та об’єктивним викладом. Синоніми використовуються у дуже маленькій кількості. Стаття не має бути у розмовному стилі, відсутні пояснення автора, його оціночні судження.
  • Наукова робота має бути оригінальною, ніде не опублікованою раніше.
  • Бібліографія повинна бути сучасною, тому що головне завдання наукової роботи полягає в тому, щоб зробити дослідження актуальним, передовим та доступним для інших вчених. Стаття не має дублювати інші винаходи, містити застарілі дані та результати
  • Потрібно притримуватись стандартів у назві, анотації, ключових словах прийнятих у тих темах, в яких проводять експерименти.
  • Статті мають бути перекладені академічною англійською мовою, щоб зарубіжні рецензенти могли проаналізувати роботи, а інші вчені зі всього світу змогли ознайомитися після публікації.
  • Кожну статтю оформляють згідно структури IMRAD.

Яка користь вченому від індексації в цій базі даних?

Завдяки відкритому доступу та індексації вченому відкривається багато можливостей, а саме:

  • Він може вільно шукати інші матеріали, авторів, наукові організації, використовуючи широкі можливості пошуку: рік, мова, вчений, ключові слова, посилання, джерела тощо.
  • Вченому відкривається можливість передавати дані в Mendeley, EndNote, RefWorks та настроїти сповіщення.
  • Настройка ORCID допомагає досліднику шукати співавторів та експертів в тій галузі, в якій працює, розглядати наукові організації та знайомитися з їхніми напрацюваннями.
  • Автор відслідковує показник цитування (індекс Гірша), а також показники різних журналів (SJR, SNIP, CiteScore). Завдяки цим параметрам вчений може відстежувати тенденції та будувати власну науково-публікаційну стратегію.

Scopus характеризує його показники цитування і тоді вчений може слідкувати за наукометричними змінами, бути в курсі головних тенденцій, відслідковувати які галузі зараз передові та багато іншого для його науково-публікаційної діяльності.

Читайте також: Список українських журналів в Scopus та Web of Science→

Найголовнішими метриками цитування в Scopus

SJR (SCImago Journal & Country Rank)

Ця платформа працює над оцінкою світових показників журналів, країн, аналізуючи їх та виводячи дані в рейтингових таблицях. SJR допомагає відслідковувати тенденції в науці, що сприяє кращому розумінню наукометричних явищ.

SNIP (Source Normalized Impact Per Paper)

Метрика була створена Хенком Моедом, професором Лейденського університету. За допомогою неї можна відслідкувати рівень цитування та порівнювати їхню науково-публікаційну діяльність. SNIP враховує кількість бібліографії, частоту згадок на інші роботи та їхній вплив у певній галузі наукових досліджень.

CiteScore (CS)

Для того, щоб розрахувати CiteScore, експерти враховують кількість цитування за три роки. Розробники цієї метрики вважають, що саме такий часовий період є оптимальним для підрахунку. CiteScore оновлюється щомісячно в поточному році. Він доступний для найбільш активних видань Scopus (журнали, книжні серії, матеріали конференцій тощо) і вважається більш прозорим показником, який не підключає ніякі спеціальні програми для його підрахунку.

Відбір наукового контенту 

Він відбувається за допомогою експертної ради – Scopus Content Selection & Advisory Board (CSAB). Незалежні наукові представники з різних країн світу, які досліджують в різноманітних галузях науки та рецензують статті світового рівня, виявляють ті видання, що відповідають суровим критеріям цієї реферативної платформи. Політика відбору постійно оновлюється, щоб наповнювати сервіс лише якісними та передовими дослідженнями.

Система "Radar"

Для того, щоб проявляти та контролювати нетипову поведінку журналів, Scopus створив систему «Radar», яка слідкує за їхніми діями, і у випадку підозрілої поведінки, ретельно перевіряє їх.

Основні причини, які можуть викликати підозри

  • Журнал починає занадто активно публікувати наукові статті.
  • Високий рівень плагіату або самоцитування в роботах.
  • Автори або редакційна колегія змінює своє місцезнаходження.
  • Будь-які скарги на журнал провокують підозри тощо.

Щорічно «Radar» перевіряє журнали, які індексуються в Scopus, оновлюючи свої інструменти для цього.

«Publishing Ethics Resource Kit» (PERK)

Окрім перевірки видань на якість, Scopus слідкує за дотриманням публікаційної етики, що стало причиною створення онлайн-сервісу «Publishing Ethics Resource Kit» (PERK). Завдяки йому усі учасники публікаційного процесу (вчені, редактори, рецензенти) можуть звернутися до нього та вирішити питання або навіть конфліктні ситуації під час видання наукової статті.

Також ця платформа допомагає слідкувати за дотриманням усіх правил оформлення та змісту наукових робіт, захищає науковий світ від публікацій неякісного матеріалу, в якому присутні плагіат та неправдиві дані, що можуть зашкодити людству. PERK пильнує будь-які прояви шахрайства.

Наукометрична база даних Scopus – це дійсно поважна та масштабна платформа світового рівня. Якщо вчений чи журнал мають намір стати її частиною, потрібно розуміти всю відповідальність цього рішення. Окрім цього, індексація в Scopus – це нові можливості, які допоможуть усім учасникам публікаційного процесу робити активні кроки у своїй діяльності.      

Компанія «Наукові публікації – Publ.Science» вже багато років допомагає вченим зі всього світу публікувати свої роботи в журналах зі списку Scopus. Якщо Вас цікавить публікації, зв’яжіться з нашим спеціалістом, завдяки чату, щоб задати хвилюючі питання та розпочати активну співпрацю. 

Нагадаємо, що вийшов матеріал "Web of Science – колиска наукової літератури світового масштабу".

Замовте публікацію наукової статті у престижному журналі прямо зараз

Замовити зараз

Як журналу потрапити в Scopus?

o Статті журналу повинні пройти обов'язкове рецензування з описом процесу у відкритому доступі. o Володіти ISSN номером і регулярно публікувати випуски. o Контент повинен бути якісним, актуальним і переведений на академічний англійську мову. o Розмістити у відкритому доступі заяву про публікаційну етику та практику. Після цього, якщо журнал відповідає мінімальним і перерахованим вище критеріям, його передають на розгляд Експертній раді.

Головні метрики цитування в Scopus

SJR (SCImago Journal & Country Rank) - Ця платформа працює над оцінкою світових показників журналів, країн, аналізуючи їх і виводячи дані в рейтингових таблицях. SJR допомагає відслідковувати тенденції в науці, сприяє кращому розумінню наукометричних явищ. SNIP (Source Normalized Impact Per Paper) - Метрика була створена Хенком Моед, професором Лейденського університету. За допомогою неї можна відстежити рівень цитування та порівняти їх науково-публікаційну діяльність. SNIP враховує кількість бібліографії, частоту згадок на інші роботи, їх вплив в певній галузі наукових досліджень. CiteScore (CS) - Для того, щоб розрахувати CiteScore, експерти враховують кількість цитування за три роки. Розробники цієї метрики вважають, що саме такий часовий період є оптимальним для підрахунку. CiteScore оновлюється щомісяця в поточному році. Він доступний для найбільш активних видань Scopus.

Читайте також

X